Предыдущая публикация
Левая колонка
Последний визит: 19 ноя 2016
Фильтр
Для Наді Савченко.
Украінка, гарна жінка,
Де знайти вам ще таку?
Мужня, сильна, витривала
Хто не мріє про таку?
Та знайшлися супостати
Захотіли Надю взяти!
Стали шити ій клеймо
Та не ліпиться воно!
Хай зубами Путін пнеться,
А Надія не здається!
Украінська наша баба,
Сама знає, що й як нада!
Хай пиздять і хай паяють,
Нашу Надю хуй зламають!
Оте ваше "руське чмо"
Настояще є хуйло.
Мужики! Як вам не гидко?
Аж дивитися нам бридко!
Де ви гідність загубили?
Щоб жінок отак судили!
Надю! Сонечко! Тримайся!
Москалям Ти не здавайся!!!
А ті суки хай пиздять,
Вони В ПЕКЛІ ПОГОРЯТЬ!
Автор Л.ОЛІЙНИК.
Украінка, гарна жінка,
Де знайти вам ще таку?
Мужня, сильна, витривала
Хто не мріє про таку?
Та знайшлися супостати
Захотіли Надю взяти!
Стали шити ій клеймо
Та не ліпиться воно!
Хай зубами Путін пнеться,
А Надія не здається!
Украінська наша баба,
Сама знає, що й як нада!
Хай пиздять і хай паяють,
Нашу Надю хуй зламають!
Оте ваше "руське чмо"
Настояще є хуйло.
Мужики! Як вам не гидко?
Аж дивитися нам бридко!
Де ви гідність загубили?
Щоб жінок отак судили!
Надю! Сонечко! Тримайся!
Москалям Ти не здавайся!!!
А ті суки хай пиздять,
Вони В ПЕКЛІ ПОГОРЯТЬ!
Автор Л.ОЛІЙНИК.
Вирядила сина мати на війну,
Заросла стежина- стала з полину.
Прогляділа очі у нічне вікно,
Марно виглядала- неіде ніхто.
Вишита сорочка на стільці лежить,
Та немає сина, нікому " надіть".
Вицвіли вже очі від солоних сліз,
І від болю серце стогне, наче бриз.
Не один вже місяць я дитину " жду",
А його немає, місця не знайду.
Як себе тримати? Сили, де дістати?
Щоб хоча б ще раз сина обійняти!
Ось дзвінок почувся, думаю:"Це він!"
" Мамо, я вернувся!- обізвався син.
Тихо посміхнулась й зашарілася...
Щастя- ось воно! Забарилося...
" Защиміло серце моє, заіскрилося...
Не стримала сліз- покотилися...
І його не втримала я в лещатах...
Прийде скоро син-
А кому стрічати!?"
Автор Л.ОЛІЙНИК.
Заросла стежина- стала з полину.
Прогляділа очі у нічне вікно,
Марно виглядала- неіде ніхто.
Вишита сорочка на стільці лежить,
Та немає сина, нікому " надіть".
Вицвіли вже очі від солоних сліз,
І від болю серце стогне, наче бриз.
Не один вже місяць я дитину " жду",
А його немає, місця не знайду.
Як себе тримати? Сили, де дістати?
Щоб хоча б ще раз сина обійняти!
Ось дзвінок почувся, думаю:"Це він!"
" Мамо, я вернувся!- обізвався син.
Тихо посміхнулась й зашарілася...
Щастя- ось воно! Забарилося...
" Защиміло серце моє, заіскрилося...
Не стримала сліз- покотилися...
І його не втримала я в лещатах...
Прийде скоро син-
А кому стрічати!?"
Автор Л.ОЛІЙНИК.
На этом пока всё
Войдите в ОК, чтобы посмотреть всю ленту
28
- Одежда для всей семьиЛохвица
- Одяг одяг для всієї родиниЛохвица
- АЛЛА ЗадорожнаЛучкоград
- Михаил ПоповичЛохвицкий рн
10
- Фабрика идей1401070 подписчиков
- Дом-Сад-Огород-Приусадебное хозяйство!727274 подписчика
- Народные Советы943575 подписчиков
- Салон красоты757854 подписчика
- Пушистые лапки835355 подписчиков