НА НЮХ НАДІЯ Сергій Ірза Ах, скільки раз я жіночку ліпив, Ліпив фігуру, руки, ноги, груди... Як Бог обожнював, те зліплене любив, Нехай, казав, кохання в ній, не вбуде! Нехай, казав, кохання в ній, не вмре, Я стільки жіночок повиліпив із глини! Та лише Бог все знає наперед, Він не одружений… – строгий він був до сина! Що не одружений, про щось ото говорить? А він же Бог, бо міг жеж вибрать пару! Мабуть, «хльобнув» … - він Бог, він не повторить, Я розумію – злий…, нам вібрав кару! Він баб на нюх не зміг переносити, А в мене жеж, на нюх одна надія! 19/12/2012 – авторський переклад 30.04.2024 НА НЮХ НАДЕЖДА Сергей Ирза Ах, сколько раз я женщину лепил, Лепил фигуру, руки, ноги, груди… Л
ДУМКА ДУРНА Сергій Ірза Так, я знав, що ви мною грали - Те, що любите, вдаючи, Вибачалися, знову зраджували, Знов вибачалися, благаючи! Говорили, душа не на місці, Цього разу востаннє, всерйоз, Що мужик я і боргу, і честі, Мушу вірити щирості сльоз! Що найкращий з усіх, кого знали..., Ну, а я: сплю з брехнею вночі ... - Так, я знав, що ви мною грали. Те, що любите, вдаючи! Думка дурна: повернути б колишнє... 07/03/2012 – авторський переклад 29.04.2024 МЫСЛЬ ДУРНАЯ Сергей Ирза Да, я знал, что вы мною играли - То, что любите, делая вид, Извинялись, опять изменяли, Говорили, что сердце болит! Говорили, душа не на месте, Говорили, что стыдно всерьёз, Что мужчина я долга и чести, Зря, н
МИ ШАНСИ СВОЇ УПУСКАЛИ НЕ РАЗ Сергій Ірза Ми шанси свої упускали не раз. А, може, то зовсім чужі були шанси? Але, ми, зрівнявшись, всі тиснули газ, І рвали вперед, не вникая в нюанси! І лише на рідких півстанках доріг, Коли від туги розривало аорти, Ішов випадковий, на згадку, поріг, Де доля з душею робили аборти! І вічно копаючись в мрії про те, Ми тихо впадали і в стреси, і в транси, Вбивали в собі лиш думки про одне: А може, то дійсно, були наші шанси? 12/05/2009 МЫ ШАНСЫ СВОИ УПУСКАЛИ НЕ РАЗ Сергей Ирза Мы шансы свои упускали не раз. А, может, то вовсе и не были шансы? Но мы, поравнявшись, давили на газ, И рвали вперёд, не вникая в нюансы! И лишь на глухих полустанках дорог, Ко
МИ СВІТЛО, й МИ ТЕМРЯВА Сергій Ірза Ах, скільки залишених нами подруг, Ах, скільки ж є кинутих нас на дорозі... Відходить любов, замикається круг, Ми знову чужі обтираєм пороги. Ми знову чужі обтираєм кути, І ліжка чужі, чужі груди, коліна …, Бажая до сонця дістатись з пітьми, Від лиха щоб там не залишилось й тіні. Щоб там, де вчора вирувала зима, Розцвів навесні білий проліск з під снігу, Ми знов обтираєм чужії дома, Бажая продертись крізь зламану кригу. Ми світло, й ми темрява – що комусь на роді! 05/04/2013 – авторський переклад 29.04.2024 МЫ СВЕТ, и МЫ ТЬМА Сергей Ирза Ах, сколько оставленных нами подруг, Ах, сколько же брошенных нас на дороге… Уходит любовь, замыкается круг, М
МОЯ ВИНА Сергій Ірза Вона сказала: Я, любов чужа, А, що було, то вже, не до уваги… Брів чоловік, жінок всіх зневажа, Плечем він лівим, хрест свій ніс, та скарги! Він оцей хрест, тягав уже на правому, Він знав дорогу болю, сльоз та втрат, Ішов камінням, і вірив, що мав рацію, Та припускав, що теж винен шмат! Він знову на Голгофі старший трохи, Він хрест старий поставив на любві: Комусь усе, кому від Тебе крихти… Бог відповів: Ти, душу-то, не рви! Хотів, як краще, вийшло, як завжди, Міг встежити, коли було вас двоє, Весь оцей шлюб…, я молод був тоді… Ну, хто ж міг знать, що станеться шось злоє? Ваше життя «кохання чи війна» – моя вина! 28/05/2011 – авторський переклад 28.04.2024 МОЯ ВИ