Якби ж ви, матусю, встали.
Послухали наші новини.
Почули як танки топчуть
Пшеничні поля України.
Як ями копають чужинці.
Як град залетів до хати.
Якби ж ви, матусю, встали,
То ви б не могли стояти.
А впали б ось тут, під порогом.
Подумали - це ж сорок перший.
Сусід розмовляє з Богом.
Живий він чи вже померший.
Сусідка рядном накрила
Холодні травневі ночі.
А пташка забула про крила,
А пташка проплакала очі.
І ви б, моя мамо, лежали
І слухали - звідки, для чого.
Ви знову б ось тут вмирали
Біля коша старого.
Ви бачили б ті картини,
Які вас щоночі лякали.
І ви б, як тоді, рідненька,
Крізь сон і крізь стогін кричали.
Не буду я вас лякати.
Ви вже поселилися в раї.
Я буду свій ряст топтати
У січні,