Мы используем cookie-файлы, чтобы улучшить сервисы для вас. Если ваш возраст менее 13 лет, настроить cookie-файлы должен ваш законный представитель. Больше информации
Я запитую в себе,питаюу вас, у людей,Я питаюв книжок, роззираюсь накожнійсторінці: Де той рік, де тоймісяць,той проклятий тиждень ідень,Коли ми, українці, забули,що ми— українці?
Зайдеш до хати.Схочеш вмити руки. Три добре.Кров не просто змить. Залишишсяодин. Тут і почнуться муки, Цесовість прийде. Щоб тебе убить.Нестерпно. Довго. Може і роками.Ти скавулітимеш: "Болить". І очіскрізь ввижатимуться мами, Тогохлопчини, що так прагнув жить.Він молодий був. Ви з ним -однолітки. Йому кохати би йнароджувать синів. Він вільний.Був. Він вирвався із клітки, Ти жбудеш раб "презренный" у панів.Послухай, вбивце. Твої руки вкрові. І, думаєш, що гріх цей можнапережить? Коли й умреш, як песскажений в рові То совість і внащадках заболить