Село Угля відоме здавна. Тут знаходився славний монастир, котрий на думку архімандрита Васілія Проніна, та інших істориків, був самим давнім слов’янським монастирем. Заснували його учні святих Кирилла та Мефодія. В «Ипатьевской летописи» під 1262 роком є перша письмова згадка про монастир у Полонинах, під яким дослідники розуміють Угольський.
Перша, поки що віднайдена письмова згадка про існування села Угля – 1389 р.
Перша письмова згадка про приходський православний храм в Углі - 1438 р. У XVIІ ст., між 1600 та 1650 роками в Углі було збудовано кам’яний православний храм в честь св. Параскеви, довкола якого у 1875 р. було збудовано храм на честь Рождества Пресвятої Богородиці, який стоїть в селі до теперішнього часу.
У 1558 р. Угольський монастир відвідали посли російського царя Івана Грозного. Коли ворогами нашого народу була введена унія, то Угля стає фортецею православних. У 1735 р. тут помирає останній православний єпископ – Досіфей. На Угольський монастир часто робили напади вороги Православої віри, тут було вбито багато монахів, які є мучениками (свідками) за віру Христову. Один старець, подивившись на угольські гори, сказав: «Эти горы освящены кровью мучеников».
Давній Угольський монастир знаходився у верхній частині теперішньої Малої Угольки. З введенням унії його було знищено. Через декілька десятиліть у 1772 р. жителі Углі зробили спробу відновити давню обитель у своєму селі. Тільки відкрили обитель вже не в горах під полониною, а на новому місці і ближче до села – на Горах, над Забережом. І вже цей монастир було закрито указом Австрійського імператора Франца Іосіфа у 1788 р.
На деякий час, після смерті єпископа Досіфея, силою, брехнею та обманом було введено унію, але на початку ХХ ст. жителі нашого села виходять з неї, та вертаються на «старую веру», «на отцевскую веру»,- «на веру наших предков православних».
Кількість населення в Углі поступово збільшувалась, і у ХІХ - ХХ ст. з’явились нові приселки – Велика Уголька, Монастир (Мала Уголька), Русково (Груники) та Мираво. У ХХ ст. в цих приселках будуються православні храми. У Русковах – на початку ХХІ ст. У першій половині ХХ ст. відновився Углянський монастир на Горах.
В другій половині XX ст. подвизався «на горах Угольських» світильник та молитвеник всього карпаторуського народу - преподобний Іов (Кундря). Апостолом Углі можна назвати схіархімандрита Вікентія (Орос).
У 2014 р., після трьохсотлітньої перерви, відроджується Угольська Єпископська кафедра. Першим Угольським вікарієм став єпископ Антоній (Боровик).
Висловлюємо віру та надію, що наші нащадки, так свято будуть хранити Православну віру, та трудитись для її процвітання, як і наші славні предки. “Никто и ничто не может отлучить нас от любви Божьей” (Послание к Римлянам 8:18-39).