Як ранкове сонечко сміється,

небо мружить очі мої —
я встаю з надією у серці
і молюся, Господи, Тобі.
Як зоря вечірня сяє з неба,
день минає в радості й журбі —
я підношу руки і до Тебе
і молюся, Господи, Тобі.
За усіх, потомлених і хворих,
за усіх, засліплених життям,
за усіх, хто з відчаю і горя,
Господи, забув Твоє ім’я.
За усіх, хто носить в серці рани,
за усіх далеких і близьких,
за дітей, в яких немає мами,
щоб молилась, Господи, за них.
Молиться зі мною кожна квітка
у сльозах небесної роси.
Боже мій, почуй мою молитву!
Господи, помилуй і спаси.