А ось і літа середина.

Вишнева злива відгула.
Трава у полі по коліна
І піт горохом із чола.
Петрівка місячна, зелена.
До Спасівки один лиш крок.
Малюю листя те, що з клена.
Ловлю проміння від зірок.
Збиваю яблука налиті.
Ганяю ос із ранніх слив.
Волошки рву, ховаюсь в житі.
Питаю - "Хто вінок згубив".
Іван згубив, Купайло вкрало.
Марися ягідки вплела.
Під ноги сонце ясне впало
І покотилось до села.
Залізло соняху на гОрба.
Замайоріло враз для всіх.
Ще день і зернят буде торба.
Ще два і хліба повен міх.
А літо зріє, літо косить
Чебрець, любисток, лободу.
Веде за руку нас у осінь
В таку дбайливу й молоду.
Галина Потопляк