
Є правило просте: нікого не суди,
Бо прав на те не маєш, ти — людина.
Не Бог і не Творець, тому в житті завжди
Людина добре думати повинна,
Перш, як комусь сказати осуду слова,
І відвернутись гордо і пихато.
Бо недаремно є у тебе голова,
І розуму та мудрості багато.
Подумай іноді, а як тобі б було,
Коли б ти втрапив на таку дорогу…
І як би ти переборов те люте зло,
Що підступило раптом до порогу,
Коли все рушиться і йти нема куди,
Та марно дочекатись допомоги…
І полетіли в безвість всі твої труди,
І розлетілись врізнобіч дороги,
Ну, а на тебе валиться проблем гора,
А ти один, як перст, перед бідою.
А з долею буває часто дика гра,
Повір, це може трапитись й з тобою.
І ти не знаєш, як пройдеш такі шляхи,
Коли удача все ж тебе покине.
То ж не бери на душу тяжкії гріхи
І не засуджуй, не суди людину…
Надія Красоткіна


Присоединяйтесь — мы покажем вам много интересного
Присоединяйтесь к ОК, чтобы подписаться на группу и комментировать публикации.
Комментарии 1
Не суди за любов мене,
Не суди і за серця плач,
Може, з часом це все мине,
А тепер ти мені пробач.
А тепер ти мене прости
За неспокій в душі твоїй,
Хрест, що доля дала нести
Це мені лиш, мені одній.
Не карай за любов мою,
Я покарана тим давно.
Над безоднею я стою,
Та повір, мені все одно,
Чи впаду я тепер туди,
Чи затримаюсь ще на час,
Лиш прошу ти не осуди,
Не вини за любов щораз.
Оксана Винницька