Ранками
Бува, ранками вставать
Не дуже й охота,
Особливо, коли знать,
Що з ранку робота.
А коли її немає,
Встаю у охоту
Ванни сонячні приймаю
До сьомого поту.
Люблю зирити на схід,
Коли сонце сходить,
По ставку ступає в брід,
Промені холодить.
І від того став парує…
Карасі в вершині
Так хлюпочуть, так вирують…
А далі в долині
Стоять трави в молоці,
Туманом окуті,
А коники стрибунці
На стеблині скуті.
Прохолода від роси
З ранку панувала
Сонце вище - і краси.
Більше прибувало.
Б.В.