ЛІНА КОСТЕНКО Болить мені... Ти знаєш, як болить? Болить біда, що зараз в Україні. Ця рана душу втомлену ятрить, і сліз не можу втримати я нині... Війна... Не оголошена ніким, вбиває і калічить українців. І це наш брат? Та і чи був він ним? Щоб убивати нас прислав чужинців. Цей маразматик воювати звик... Бо ж не своїх дітей кидає в пекло. За хворий мозок, за імперський бздик, життя вже не одне навіки смеркло. Болить мені... Ти знаєш, як болить. Ця рана не дає мені спокою. І ця неоголошена війна, розв'язана "братерською" рукою...
Знаєте, що мене сьогодні просто порвало на частини? І досі не відпускає. У мене є вінтажна старовинна каблучка. Я її придбала в одній з лавок Верони. Каблучка дійсно дуже гарна і привертає увагу. Одразу видно, що ця « вєщь» старовинна і зі своєю історією. І ось сьогодні по відеозв'язку ми спілкувались з моєю подругою з Іспанії. Корінна іспанка. Вона помітила цю каблучку і ненароком запитала, чи бува це не сімейна реліквія, яка дісталась мені, скажімо, від прабабусі. І тут я усвідомлюю. Ні, майже ні в кого з українців немає сімейних реліквій, які би передавались поколіннями. І це не від того, що ми мали « ніщіх» предків. Кожне наше покоління намагались знищити, а майно відбирали. Розкуркул
Похоже, что вы злоупотребляли этой функцией. Она для вас теперь временно заблокирована.Если вы считаете, что эти материалы не нарушают наши Нормы сообщества, сообщите нам об этом .