21 січня 2018 року нашу сім’ю спіткало велике лихо. Пішла з життя найрідніша для нас людина - турботливий чоловік, люблячий батько та дідусь, людина величезної душі, безсумнівної честі, сумління та чистої селянської гордості, Коробань Григорій Васильович.
Нелегким був його життєвий шлях. Ще з самого раннього дитинства пережив лихоліття Великої Вітчизняної, потім голод, холод… Але попри все зумів вистояти. Працював, ростив нас, свої дочок, радів та маленьким перемогам успіхам своїх внуків. Дуже поважав дружбу, умів дружити по - справжньому і був дуже хорошою людиною.
Мав велику силу волі — йти по життю, долаючи труднощі та перешкоди, радів кожному прожитому дню.
Але доля розпорядилася по - св