Текст Тетяни Ланської про реалії сьогодення в Києві і це, на жаль, правда: "Я дивилася, як бульбашки від мила, яким я милила руки, стають рожевими від крапель кpові, що проступили на шкірі. Дивилася відсторонено, без будь-яких емоцій і почуттів, ніби це і не мої руки, і не моя кpов. Якось вийшла без рукавичок і трохи приморозила руки, і тепер почервоніла шкіра від крижаної води тріскається до кpові. За 60 годин без світла через масований pакетний обстpіл в кінці листопада все одно не обійшлося без необхідності помити чашки, виделки, котячі миски, та бодай хоч декілька разів самі руки. Обидва термоси порожні ще відучора, та й не стала б я витрачати теплу воду, і тому рожева мильна пінка повол
Мои дорогие друзья, родные, близкие, знакомые
Сегодня я хочу выразить свои эмоции каждому, кто увидит этот пост
Украинцы, наши дорогие, несмотря на то, что мы не в Украине, мы очень переживаем, волнуемся, думаем, молимся, ищем способы ВАМ ПОМОЧЬ
Наши близкие и родные Мы очень надеемся и верим в лучшее
Огромная БЛАГОДАРНОСТЬ ПОЛЬШЕ, нашему городу, меру Польковиц Łukasz Puźniecki, всем друзьям и знакомым здесь за поддержку, за тёплые слова в личных сообщениях, за готовность помочь всем нуждающимся
Родные, друзья, знакомые из России, ОГРОМНАЯ ПРОСЬБА, не верьте тому, что показывает ваше ТВ Это не просто операция, а н