НЕБЕСНА СОТНЯМені вже не холодно, мамо…Спливає війна в небуття,Не чути мені дзвонів храму,Віддав за свободу життя.Мені вже не холодно, мамо,Хоч я і лежу вже в землі.Все в світі лишилось так само,Лиш свічка згорить на столі.Весна не розбудить росоюНебесної сотні ряди.Не треба вмиватись сльозою,Я буду з тобою завжди.Мені вже не холодно, мамо…Тобі покажу, де я впав.Не чути мені дзвонів храму,Хоч ангелом зразу я став.Коли всі розпустяться квіти,На місці подій поклади.Мене не чекатимуть діти,Нема в мене їх, не суди…Не встиг я кохання зустрітиНі вдома, ні тут не зустрів.Я бачив тут кулі і біти,Народний я бачив тут гнів.Господь ворогів вчить прощати.Тепер як не є, буду сам.І стежка моя не до хати