Мы используем cookie-файлы, чтобы улучшить сервисы для вас. Если ваш возраст менее 13 лет, настроить cookie-файлы должен ваш законный представитель. Больше информации
Буває, часом сліпну від краси. Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,– оці степи, це небо, ці ліси, усе так гарно, чисто, незрадливо, усе як є – дорога, явори, усе моє, все зветься – Україна. Така краса, висока і нетлінна, що хоч спинись і з Богом говори
Наша славна Україна, Наше щастя і наш рай, Чи на світі є країна Ще миліша за наш край? І в щасливі й злі години Ми для неї живемо. На Вкраїні й для Вкраїни Будем жити й помремо. В. Самійленко