Кажеш, ти втомився від весни?
Життя набридло і жити вже не хочеш.
А я тут, знаєш, "трошки" на війні.
Живий... Вклоняюсь за це, Отче.
Сніданок пересолений? Біда.
І ти хотів не чай, а свіжу каву?
А в мене на сніданок лиш війна,
і п'ю я свіжу кров з своєї рани.
І дощик намочив новий піджак?
Яка халепа. Бідний і нещасний.
А в мене форма вся подерта і в дірках.
Та це не так важливо, власне.
І ліжко незручне, і вітер завиває?
Й не виспався, проспавши 6 годин?
А я сплю раз в п'ять днів, буває.
Бо хочеться залишитись живим.
Бо хочеться, аби і ти жив в Мирі.
Аби ти вільний був, а не в рабах.
Я вірю в перемогу! Свято вірю!
Все буде добре, бо я забув про страх.
Ти кажеш, що втомився від весни?
Жит