Предыдущая публикация
Левая колонка
Последний визит: 21 дек 2021
Фильтр
Поделился видео
Пам᾽яті дружини.
Я замерзаю без Твого тепла
Улітку, у спекотне переджнив᾽я.
Стежина Щастя так була мала!
Тоді й не знав , що вже її прожив я.
Бо лиш Тобою дихав і співав,
І тільки Ти була моя розрада!
Та… пісню я на злеті перервав,
Бо Ти пішла…Як кажуть: смерть – не зрада.
На стежці Щастя – ще Твої сліди,
Повітря ще насичене Тобою.
Бодай вві сні, кохана, ти прийди,
І забери хоч частку мого болю!
Ти ж лиш всміхнешся з фото на стіні,
Сльоза моя впаде на хрест гранітний.
І хто без Тебе я? І що мені?!
Чекай мене…Без Тебе я – самітний…
Я замерзаю без Твого тепла
Улітку, у спекотне переджнив᾽я.
Стежина Щастя так була мала!
Тоді й не знав , що вже її прожив я.
Бо лиш Тобою дихав і співав,
І тільки Ти була моя розрада!
Та… пісню я на злеті перервав,
Бо Ти пішла…Як кажуть: смерть – не зрада.
На стежці Щастя – ще Твої сліди,
Повітря ще насичене Тобою.
Бодай вві сні, кохана, ти прийди,
І забери хоч частку мого болю!
Ти ж лиш всміхнешся з фото на стіні,
Сльоза моя впаде на хрест гранітний.
І хто без Тебе я? І що мені?!
Чекай мене…Без Тебе я – самітний…
З-поміж осиротілого бузку
Осиротілі вікна виглядають.
І скільки на хазяйчинім віку
Гірчив полин – лиш вікна все це знають.
Я підійду до маминих воріт,
Зустрінуть вікна чистими шибками.
Все більше й більше вас, хатів-сиріт,
Ви – без хазяйки, ну а ми – без мами…
…Зайду у двір – нескошений шпориш
Сховав сліди, де матінка ходила.
А може знову пролуна: - А киш!
Я ж не для вас ці квіти насадила!
Ти відійшла у іншії світи
Де не гірчить полин, немає зради.
Твоїми нам стежками ще іти,
Задля онуків, правнуків заради!
Ві
Осиротілі вікна виглядають.
І скільки на хазяйчинім віку
Гірчив полин – лиш вікна все це знають.
Я підійду до маминих воріт,
Зустрінуть вікна чистими шибками.
Все більше й більше вас, хатів-сиріт,
Ви – без хазяйки, ну а ми – без мами…
…Зайду у двір – нескошений шпориш
Сховав сліди, де матінка ходила.
А може знову пролуна: - А киш!
Я ж не для вас ці квіти насадила!
Ти відійшла у іншії світи
Де не гірчить полин, немає зради.
Твоїми нам стежками ще іти,
Задля онуків, правнуків заради!
Ві
Поделился заметкой
На этом пока всё
Войдите в ОК, чтобы посмотреть всю ленту
317
- Ирина Кондрашоваг. Бор (Борский район)
- Катерина Коломієць (Бабак)Новомиргород
- Галина РомашкоОлександрія
- Светлана МатвееваАлександрия
20
- Прикольные истории из жизни85839 подписчиков
- Александрия город наших сердец3866 подписчиков
- Поетична світлиця Ліни Костенко4751 подписчик
- Вокально-інструментальний ансамбль "Impreza"290 подписчиков