/Героям майдану присвячується./
Рікою сльози ллються із очей,
І рідних, і чужих, за Вас герої.
Бо ви грудьми закрили тих людей,
Які, можливо, вас і недостойні.
Чому така високая ціна?
Чому такая ненависть жорстока?
Хіба цього вартує булава,
Щоб в серці рана коїлась глибока?
Як жити з цим, стрічати день новий,
Коли душа не спиниться боліти?
Як зрозуміти, що весь світ такий:
Щоб жити в нім, хтось мусить заплатити?
О, милий Боже, сили дай навік
Миритись з тим, що так і мало бути.
Другого шляху, Ти, нам не нарік.
І повторився клятий бій під Крутами.
А далі, що - надія на добро?
Чому радіти, що сирітки плачуть?
Де їм знайти татусеве тепло
І погляд сина матір вже не бачить…
О, Україно - нен