Одного разу ти зібрав у валізу речі і вийшов з дому з думкою, що до осені ти будеш удома... І ось уже понад рік твій ранок починається з перевірки стрічки ТГ і уточнень, куди прилетіло цієї ночі. Ти із завмиранням серця дивишся фото зруйнованого міста і перевіряєш списки адрес "прильотів" і молишся, щоб не побачити рідні назви і номери будинків, але так щастить рідко...
Ти виконав над собою велику роботу, перш ніж зміг прийняти той факт, що люди навколо живуть, як ні в чому не бувало: гуляють спокійно, поспішають на роботу, свариться на затори на дорогах, святкують дні народження і по-справжньому засмучуються, коли не можуть знайти місце для паркування.
Ти вчишся жити тут і зараз. Вчишся ж
Будьте «избранными», вот прямо с этого самого дня,
Скажите: « Я выбираю... себя..»
Себя и своё:
Мнение, окружение..
Дороги, радости и тревоги..
С какой ноги вставать,
Кого обнимать,
С кем проститься, кого простить..
Выбираю свой вариант «как жить».
Без сравнения, не ожидая критики и одобрения.
Точка.
Нет, вовсе не эгоизма «дочка».
Просто приходишь однажды к «черте»,
Оглядываешься.. и думаешь, зачем в моем времени были «не те».
Не те, что радовали, помогали, любили.
Для чего они «около» (подчеркиваю именно около, а не рядом) были?
Для чего я пыталась для всех быть хорошей?
Удобные люди - это тяжелая ноша.
Все, распрямитесь, и день ото дня,
Твёрдо, уверенно.. выбирайте... себя!