Спасибі, ВАМ, батьки героїв, -
За Мужніх Доньок і Синів,
За те, що край вони боронять
Від лютих ворогів.
За те, що в роздумах тривожних,
/В душі неспокій не стиха/,
Від найрідніших, найдорожчих
Щодень чекаєте дзвінка...
За те, що духом незборимі,
ВИ не схилили голови
І як радієте, щасливі,
Коли спілкуєтесь з дітьми.
Уклін доземний за героїв,
За долю батьківську, святу.
Дай, Боже, ВАМ снаги, здоров’я,
Земних гараздів на віку.
А головне - дітей зустріти,
З любов’ю пригорнути їх,
І перемозі порадіти
У колі рідних і близьких!
Анатолій Лазаренко