Мы используем cookie-файлы, чтобы улучшить сервисы для вас. Если ваш возраст менее 13 лет, настроить cookie-файлы должен ваш законный представитель. Больше информации
Рідне місто Пологи. Вдалині від державних кордонів. На просторих розквітлих полях. Розросталося місто Пологи. Все оспіване в віршах й піснях. Тут Нагурні красу витворяли, Прославляючи рідні краї. Галюки з солов'ями співали. Проводжаючи сонце в степи. Саме з того красивого краю. Де ,для світу олія була Там де сонях буяв літнім цвітом. Раптом гримнуло слово війна. Розгромили, розкрали, розбили. Всю красу у таврійськім краю. І заплакало місто Пологи. Зустрічаючи нову весну. Покидали в сльозах рідні хати. Знали добре, що буде біда. Бо напала на наші Пологи Всім ненависна клята орда Плачуть сосни і плачуть тополі. Плаче степ І в степу ковила. Розливається кров по Пологах. Бо орудує підла русня.