«Наш рідний край – наша історія жива»

На сучасному етапі розвитку освіти, коли одним із основних завдань виховання в навчальних закладах є «розвиток почуття любові до Батьківщини і свого народу як основи духовного розвитку особистості, шанобливе ставлення до історичних пам’яток, активна діяльність учнів для поліпшення умов життя в рідній місцевості, підвищенню матеріального і духовного рівнів життя народу, дійова участь у розбудові держави й духовному оновленні суспільства», особливої актуальності набуває залучення елементів краєзнавства в навчальний процес. Саме краєзнавчий матеріал на уроках історії слугує засобом активізації пізнавальної діяльності учнів та сприяє поглибленню їх знань, оскільки при вивченні подій місцевої історії конкретизуються загальноісторичні події.
Краєзнавство відіграє важливу роль в реалізації принципів навчання й виховання на місцевому матеріалі . Без глибоких знань історії рідного краю неможливо формувати великі людські почуття, як любов до рідної землі, мови, до звичаїв та традицій, національної гордості та патріотизму.
На сьогодні ідея краєзнавства є поширеною й актуальною у виховному історико-педагогічному полі, оскільки, краєзнавчий матеріал серед засобів виховання всебічно і гармонійно розвинутої особистості посідає одне із вагомих місць. Значення цієї дисципліни полягає у сприянні всебічному вихованню, зокрема: правовому, моральному, естетичному, фізичному, патріотичному, національному та громадянському.
Важливість вивчення історичного краєзнавства, його місце і роль у сучасній освіті підштовхнули мене до дослідження пам’ятки селища Андріївка, а саме навчального приміщення ПТУ-№42, що має багатющу історію, яка не могла не привернути моєї уваги. Даний об’єкт є першою будівлею першого в Миколаївській області національного єврейського навчального сільськогосподарського закладу. Він має архітектурну цінність як зразок псевдороманського стилю, споруджений в модернізованих формах еклектики. Детальніше про історію пам’ятки ви можете дізнатися з матеріалів мого дослідження.