Цим олігархам жити важко,
Втомилися в АТО вже грати,
Війну признать ніяк не хочуть,
Рошен подать нажаль не можуть,
Приват рішили поділить,
Щоб з Коломойським добре жить.
Реформи творять третій рік,
А жити краще тільки їм.
А нам простим лиш виживати,
Й покращення в НЕБЕС благати.
Радіть життю –
не завжди легко,
Завжди бувають
чорні дні,
То ти людей
понять не можеш,
То люди
звинувачують тебе.
Для кожного
буть добрим нереально,
Себе загнати в
кут – це гон.
Шукати завжди
треба середину,
Про це уже
давно говорять всі.
Зробити це
сьогодні дуже важко,
Тому
приходиться радіть життю. ^)
Промчалось
літо швидко-швидко,
Закінчились ті
теплі дні,
Прийшла до нас
похмура осінь,
Як перехід до
повної зими.
Зимою знов усі
чекають літо,
Та доведеться порадіти
ще весні.
Так і життя
людей – то певні цикли,
Які достойно мусиш
пережить.
Весна і літо
тут проходять швидко,
А
осінь довга, бо просто ждеш зими.
Життя – це гра,
Та переможця в ній нема,
Тут лиш учасники одні,
І в кожного тут правила свої.
Саме тому в кінці програють всі,
А винними залишаться живі.
І завжди сенс лиш жити є,
Й робить свої малесенькі дива,
Які є зрозумілі лиш тобі,
Живи,
перемагай, радій дивам.