Вчера -- 13 октября 2024 моя мама покинула нас...
Да, моя мама не пела как Мария Каллас или Кирстен Флагстад, но эта запись для нас теперь во многом дороже, чем любые другие. Очень искреннее и доброе исполнение...
Мы записали эту песню в январе 2005 просто чтобы посмотреть как будет звучать украинская песня под аккомпанимент карельского кантеле.
В песне поётся о девушке в лодке и о расставании. В представлении многих культур люди покидают этот мир, именно уплывая или переплывая некий водоём. Или даже сами сравниваются с рекой, которая вливается в Океан, из которого когда-то и вышли.
Виктория Нижник -- карельское хроматическое кантеле.
Microsoft Bing Image Creator -- генерирование изображений.
Місяць на небі, зіроньки сяють,
Тихо по морю човен пливе.
В човні дівчина пісню співає,
А козак чує -- серденько мре.
Пісня та мила, пісня та люба,
Все про кохання, все про любов.
Як ми любились та й розійшлися,
Тепер навіки зійшлися знов.
Ой очі, очі, очі дівочі,
Темні, як нічка, ясні, як день!
Ви ж мені, очі, вік вкоротили,
Де ж ви навчились зводить людей?