Василь Сліпак... В зоні АТО...

Ну, що ж ти, братику, накоїв?! Світ опери осиротив… Господні тішити покої Своїм контральто поспішив. Навіщо ж, братику, так рано Лишив цю землю, від катів Прийняв смертельну в тіло рану, У небо ангелом злетів!? Ти міг ще довго й довго жити, Втішати чудним співом світ. Та вибрав – краєві служити, Ти – України кращий цвіт! Загинув у бою як воїн, Із автоматом у руці. Не плачте, верби і тополі, Батьки і рідні, і бійці, Любив він Неньку-Україну Допоки в грудях чув биття! Сплатив високу гідну ціну, Щоб їй увічнити життя.