І стовпчик кульгає зі звуком, читайте текст :
Найрідніші, найдорожчі, молодяточка мої!
Ці вітання шле вам Леся. Отже, Іра й Олексій,
Я збирала, наче квіти найтеплішії слова –
Нашороште свої вуха, говоритиме сестра :
Я з тобою, мій хороший, все дитинство провела,
Але ти вже не хлопчисько та і я вже не мала,
Я не шкорбаю ногами, так незграбно, як колись –
Ми ж ходили разом в школу і на це ти дуже зливсь.
Наче хвостик за тобою і за хлопцями я скрізь,
Пам’ятаю навіть Льошка як розбила тобі ніс.
Як втікали ми на річку, майстрували десь хатки,
«Цар гори», «Ведмеді білі» ,всі тарзанки і пастки.
Каже мама як принесла – я так плакала малям,
Ти казав до неї з злості : «Занеси, де і взяла».
Ми сміємося з тобою, як згадаємо це лиш,
Бо я знаю, що нікому ти мене не віддасиш.
І образити не смієш, та хіба що жартома
І на всій земній планеті брата кращого нема.
Як пишалася тобою і казала : «Це мій брат!».
Ти ж мій приклад, моя гордість, моя втіха і азарт.....