Футбольні баталії. Як грати у футзал без зали?

​Вимушене повернення. Тренер з Донецька у Костянтинівському районі розвиває футбол Переселенці з Донецька готові передавати свої знання, вміння і досвід у маленьких містах, де так бракує фахових спеціалістів. Ігор Жарков - тренер з футболу. Мріє малечу Костянтинівського району долучити до футзальної ліги. А поки що, вони наполегливо тренуються і активно беруть участь у змаганнях під пильним наглядом свого талановитого вчителя, якого військовий конфлікт змусив повернутися "додому". Ігор Жарков, каже, що переїхав додому, себто в Костянтинівку, для того, аби піднімати й розвивати футбол. «Я з Донецька. До 2014 року дванадцять років прожив там. Сам з Костянтинівки, туди поїхав навчатися і лишився.» У Донецьку працював учителем фізкультури. Займався тренерською діяльністю. У Костянтинівці цю справу не полишив. Сьогодні чоловік також у спорті. Обіймає посаду директора районної ДЮСШ «Колос» і виховує юних футболістів. «Хочеться побудувати сильну команду. Беремо участь у різних змаганнях, обласних та всеукраїнських чемпіонатах. Багато їздимо, намагаємося нав’язати боротьбу на високому рівні. Зараз готуємося до чергового турніру, який пройде в Одеській області», - розказує Ігор. Тетяна возить свого сина з Дружківки до футбольного клубу Краматорська. Але, щоб той набирався спортивних навичок у змаганнях, долучається до команди Ігоря Жаркова. Тренер не відмовляє, навпаки - підтримує бажання і дітей, і батьків підвищувати рівень юних гравців у турнірах за межами знайомого поля. «Коли ми поїхали вперше з ними на змагання, це була не лише гра, а й культурна програма. Сина відпускаю з легкою душею, бо можу покластися на тренерів, які, де треба - і похвалять, і пожурять»,- каже мама юного футболіста Тетяна Павлова. Але одного бажання замало. Програма мінімум - це долучитися до футзальної ліги. Це дало б можливість хлопчикам «Колосу» бути поміченими серйозними клубами. «Я ще, коли жив у Донецьку, мріяв своїх вихованців побачити у ДЮФЛ. Сьогодні з футболістами Костянтинівського району ми поступово йдемо до цього», ділиться тренер. За словами батьків, у спорті малеча не лише знаходить нових друзів, а й відраду. Що ж до труднощів у підкоренні спортивних висот ДЮСШ, - її керманич називає їх тимчасовими.