Моє село. І. Снігур

І.Снігур МОЄ СЕЛО Віки село моє живе В зеленій Буковині, Росте, красується, цвіте Як квітка на калині Хто в Грозинцях не жив, Не пив води з Киплячки, І в лісі не блудив Від Голяка до Трачки, На нашім Лисому горбі Зимою не катався, В холодній Левуша воді Ніколи не купався, Той суть їх не збагнув Бо не вставав з росою, Як шепчуться не чув Тут верби над Фосою Садами вбралася земля Від лісу до Чагрів, В цвіту купається зоря Під солов’їний спів. Як на Березову зійти І глянути в долину То вже ніде тут не знайти Стару , убогую хатину Будівлі, як гриби ростуть Красиві та нарядні, І люди добрі тут живуть Гостині і порядні. Батьків і старших поважають Тут вміють і любити, І працювати добре знають, Затим, щоб гарно жити. Велична, гарна чудо школа Стала гордістью села Тут краса така ніколи І приснитись не могла А подивіться тут які В подвір ях є криниці Ніби в святковому вбранні Вродливі молодиці. На храм село мов молодіє Веселий настрій зранку Гостей стрічає Житарія, Готарь і Молдованка. А на Різдво народ шикує Музики грають від душі Гора, Долина колядує Залізний Кут і Глинищі Ви приїздіть на наші свята І все побачите самі Як хлібом-сіллю зустрічати Вас будуть в нашому селі Своїм селом пишаюсь я Моя це Батьківщина Моє село – любов моя Тут вся моя родина. І знаю я, що грозинчани Закохані в свій край Своїми вмілими руками Тут розбудують рай. І всім тут вистачить роботи І буде радість від удач Бо є в селі ще патриіоти Такі як Мойсов, Гавриш, Ткач. Красуйся, слався і цвіти., Як квітка на калині, Віки село моє живи На рідній БУКОВИНІ ! с.Грозинці , 01.05.2010 р