Галицький Свято-Миколаївський печерний чоловічий монастир знаходиться на північно-східній околиці с. Галиця, у верхній частині стрімкого схилу правого берега Дністра, на висоті 120 м над рівнем Дністровського водосховища.
Вірогідно монастир було засновано у середині XII ст., а функціонував він протягом XII-XIII ст. Безперечно, якщо монастир закладався у давньоруський час, то дуже ймовірно, що його розташування було пов’язане із яким-небудь святилищем дохристиянських культів. Так, влітку 1999 р., під час реконструкції монахами верхнього ярусу печер було знайдено рештки жертовного місця ранньозалізного часу. У першій чверті ХІХ ст. тут нібито жив ігумен з декількома монахами. Вони залишили монастир через незгоди із причтом новозбудованої тоді у селі Непоротове парафіяльної церкви.