Червоний міст в Чернігові

Червоний міст в Чернігові Історія цього мосту сповіщає нам, що він був побудований та перебудований кілька раз. Згадка, що він "Красний" доволі давня, але не одразу його так називали. Спочатку це був просто міст. А ось те, що було поруч, мало назву, яка зафіксована навіть в документах. Виявляється, що частину сучасної вулиці Шевченко вздовж Мар'їного гаю (повз палац урочистих подій) зробили з гною (навозу) перемішаного з глиною та землею і назва в народі до неї прилипла "Гнойова гребля". Але повінь зруйнувала перший міст. Потім побудували другий, трохи вищій за попередній. І ось він вже згодом згадується виключно в російсьмовних джерелах як "Красний". Іншою мовою про цей міст просто ніхто не писав аж до часів радянської влади. Потім прийшла радянщина і назву вперше переклали на українську мову, як "Красний міст". А красний він, за твердженнями радянських називачів, начебто не тому, що червоний, а тому що "красивий та зручний". До речі, це пояснення не взято з історичних джерел, а є простим припущенням місцевих краєзнавців кінця 20 століття. Це ПРИПУЩЕННЯ, а не факт. Тобто комусь стукнуло в голову, що міст цей дуже красивий та дуже зручний. Але ці люди зовсім не знали, що історичні документи містять відомості про його начебто зручність та начебто красу. Про красу якось не дуже виходить правда, бо краси в ньому ніякої нема і ніхто не оспівує його в піснях, віршах та поемах. Навіть художники зазвичай його обходили стороною. Якось поруч з гнойовою греблею уявити "красивий" міст не вдається. Те, що він начебто був єдиний - це спростовано істориками в своїх дослідах. Якщо покопатись в архівах і знайти старі карти міста, то можна роздивитись інші мости. І ці мости постійно змивались повенями і відбудовувались знову. Деякі будувались як тимчасові, а деякі були майже приватними, бо будувались як допоміжні для млинів. Те, що Червоний міст був начебто зручний, то є історичні документи про те, що його переробляли на півтора аршини нижче, бо людям і коням було НЕЗРУЧНО на нього заїжджати. Тобто ані красивим, ані зручним, ані єдиним цей міст не був. З цього випливає висновок, що його назва таки стосується червоного кольору фарби, яким він був пофарбований. Вибір фарб того часу був не великим. Не було синьої чи зеленої будівельної фарби. Була чорна, біла та червона. Тому й перекладається назва мосту, виходячи з сенсу назви, як "Червоний міст". Не даремно міст поруч (вище за течією) люди назвали Білим мостом саме за кольором, а не за функціями чи красою, бо він був білений, а не фарбований. Минув час, коли назва російською мовою в нас переважала над українською. Настала черга повернення власних назв. Але рішення та затвердження «нових старих назв» доручили тим людям, що української навіть в школі не вивчали. Звісно вони закріпили ті назви, що для них були більш милозвучні за інші. Так офіційно закріпилась назва мосту через річку Стрижень, як «Красний». Але дивним виглядає той факт, що через річку Стрижень в місті існує декілька мостів і більшість з них налічує не один десяток років та й красою можуть посперечатись вони з Червоним, а власну назву має чомусь лише один з них.