Мы используем cookie-файлы, чтобы улучшить сервисы для вас. Если ваш возраст менее 13 лет, настроить cookie-файлы должен ваш законный представитель. Больше информации

Свернуть поиск

Фотография от Дім в якому я живу

Дім в якому я живу

Последний визит: вчера 05:16

Фотография "Ось і приїхав я в село,
До хати рідної іду.
Моє дитинство тут пройшло,
Мов абрикос відцвів в саду.
Вже майже висохлий ставок,
Навколо гай росте густий.
Тут кожен подих, кожен крок,
Неначе я ще молодий.
Канава поруч тут тече,
А тут верба росла колись.
Підставив клен своє плече
Паркану, щоб не похиливсь.
А ще на кухні мамин борщ
Так пахне, аж щемить душа.
В очах у мами, наче дощ,
І у моїх, немов роса..."

Фотография "Знаєш, скільки людей ходить по землі, не знаючи, що вони щасливі?
Вони відкладають радість на потім, на кращі часи, на ідеальні обставини, які можуть так і не настати. Вони не помічають, що щастя вже тихо живе поруч з ними у простих моментах.
У ранковому світлі, у чашці теплого чаю, у голосі близької людини, у можливості дихати, жити, відчувати. Щастя не завжди гучне, воно часто тихе і непомітне.
Навчися зупинятись і бачити його. Відчувати серцем, дякувати за нього, не порівнювати своє життя з чужим.
Бо щастя не приходить колись потім. Воно або є в тобі зараз, або його не буде ніколи.
І коли ти навчишся помічати його у малому, тоді зрозумієш, що був щасливим значно раніше, ніж думав."

Фотография от Дім в якому я живу

Фотография "Мій воїне, на землю йде весна,
Серпанком пурпуровим стеле ранок,
Туман лягає на твої вуста,
Що спрагло ловлять росяний світанок.
Кого побачиш у тривожних снах,
Хто приголубить втомлені зіниці?
Щебече вдосвіта луною дикий птах,
І падає ледь чутно в лісі глиця.
Неспішно очі дивляться увись,
Ти бачиш небокраю синє плесо,
А сонце світить знову як колись,
І крутить доля з усіх сил колесо.
Солдате мій, хай Бог тебе хранить,
І пахнуть хлібом материнські руки,
Нехай від радості її сльоза бринить,
І не ридає серце від розлуки.
Мій воїне, цвіте навкруг весна,
Яку душею ти зберіг для мене.
А що взамін тобі дарую я?
Молитву щиру й шану незбагненну…"

Фотография "І на грядках все порито,
(якби бігало там стадо).
В хаті трохи є безладу...
Хідники лежать в кутку.
Це онучка любить зразу
обстановку мінять всю.
Баба скрині відкривала
і витягувала все.
Внучці хустки завивала,
бо ж внучатко золоте!
Дід насуплювавсь, для виду.
Та із внуками він--віск.
З ними нема смутку,кризи.
Якби скинув тридцять літ.
Ну і чого ви там зітхали?
Ну і що, що шкереберть?
Зате внуки завітали,
хоч пішло все круговерть.
Шкло ще вставите..,а грядки?
Скільки тої вже біди.
Ще наведете порядки,
Господи,вам поможи.
Бо для вас отой ВЕЛИКДЕНЬ,
це,мабуть,стократне свято!
День утіхи ,день примирень,
день онуків і їх мами й тата.
Все що є .., й на тім горОді...
Все,що мали й зберігали,
віддали би,при нагоді,
лиш би внуки приїзджали!
Вже й Великдень промайнув...
Треба сісти,все згадати.
А,бува, й не треба слів...
Просто--поряд помовчати..."

Фильтр

Заметки Увлечения

На этом пока всё

Войдите в ОК, чтобы посмотреть всю ленту

221

7

Солов'їною !!!
850 подписчиков
А как без них прожить.... Забавные морды
1200 подписчиков
Край Запорізький
913 подписчиков
Made in UA
474 подписчика
Українська Мадонна
507 подписчиков

Правая колонка