Вясна. Усім нам патрэбна сапраўдная мірная вясна.
Стаяла я і слухала вясну.
Вясна мне штось на вуха шчабятала,
Кранала песні звонкую струну,
То зноў таемна-ціхенька шаптала.
Яна мне пела песні пра любоў,
Надзеі маладосці ў ёй гучалі,
Выспеўвала яна пра тое зноў,
Пра што даўно мне мроі наспявалі.
----
Стояла я і слухала весну,
Весна мені багато говорила,
Співала пісню дзвінку, голосну
То знов таємно-тихо шепотіла.
Вона мені співала про любов,
Про молодощі, радощі, надії,
Вона мені переспівала знов
Те, що давно мені співали мрії.
-----
Леся Украінка. 1894.