Предыдущая публикация
Левая колонка
Последний визит: 27 июл 2020
Фильтр
02:11
01:11
Похилилась до долу калина, Не розпустить уже свої віти. Зажурилась старенька хатина, Бо не їдуть,ні внуки-ні діти! Опустіло з часом подвір'я, Сміх дитячий,уже не лунає... І немає, бабусі Марії, Яка щедро,усіх пригощаэ. Та i ми-давно вже не дiти, I у кожного доля своя. Сумувати мені,чи радіти, Та сьогодні,я в рідних краях. Як в дитинстві,по росах пройдуся, Щастя більшого зараз не треба. І здається покличе бабуся, Обійме,і пригорне до себе!!! І насупить брови дідусь, "Скільки можна так довго гуляти?" За такі хвилини,клянусь, Все на світі готова віддати! Поверніть в дитинство,молю! Я так хочу з ними побути, Лиш скажу,що їх дуже люблю! Що ніколе не зможу забути! Хай вони пробачать мені, Що
На этом пока всё
Войдите в ОК, чтобы посмотреть всю ленту
29
- ВАДИМ ФАДЕЕВп. Брацлав
- ЭТО ЯМосква
- Дом Моды Одежда мужская и женскаяКременная
2
- Поэзия на каждый день912 подписчиков