Рік тому я, як і багато українців, прокинулись від вибухів. Я не міг повірити, що у 21-му столітті знову можлива така ж війна як і 80 років тому з бажанням однієї країни захопити іншу і знищити її націю. В той день я геть не знав, що робити, був розпач і нерозуміння, як бути. Я вперше почув сигнали повітряних тривог, я кілька разів на день спускався в бомбосховища, я ночував в них.
Політикою я не цікавився, тому навіть не знав прізвищ російських пропагандистів, які зробили величезний внесок у розпалювання ворожнечі росіян до українців. Саме від тих відбитих пропагандонів я дізнався, що в Києві владу захопила шайка наркоманів і нацистів, що у нас є біолабораторії з бойовими качками, а бази НА