ПРО КУМА, КУМУ ТА РЕФОРМУ ШКОЛИ!!!
Цвіт акація колише, вітами шумить;
В вікно бачу: кума пише, та і кум не спить.
Сіли з кумом ми на ганку, (тверезі були),
Й розмовляли аж до ранку, що в душі болить...
Мабуть знову почну пити - каже кум мені,
Бо з учителькою жити - то, як на війні!
Все бурчить: не так ти пишеш і не те сказав...
Зап"ю знову, хоч ось лише тільки й зав"язав!
Зошитів, бува, назносить - то така гора,
Наче в мене взимку снігу посеред двора!
Щоб лягала поруч спати - марно, не гукай!
Сидить інколи й до ранку - щось пером черка...
Якщо ж план свій на півроку здати не встига,
То, скажу, така морока - тиждень не ляга!
Виховний - це гріх господній! Про нього мовчу!
Як згадаю, то і д