Повернулася ненька додому з далеких доріг,
Привезла крім грошей у очах своїх тугу і втому
Покотилась сльоза, ледь ступила на рідний поріг
- Яке щастя, отак, повернутись нарешті додому.
І сміялись від щастя, і щиро раділи так всі,
І незнали куди посадити і чим пригощати,
А вона дивувалась, як виросли діти її,
Як без неї, із батьком, дають отут лад біля хати.
І горнулася доня до неї тремтливим пташам,
Заглядала у очі і ніжно її обіймала
- Якби знала, ти люба, тебе нехватало як нам,
Як хотілось щоб ти, нас малих, перед сном цілувала...
Як же гірко, матусю, без тебе було ці роки,
Поки ти в чужині всі оті копійки заробляла,
Як до болю хотілось твоєї торкнутись руки,
Ти б цілунком одним усі бі