Присв'ячується Володимиру Сачеку ...
__________________________________
Людей багато всіх зібралось,
прийшли зустріти воїна-солдата,
тільки як скажи так сталось,
мертвим привезли мені брата.
Тепер мене душа болить,
за твоє невинне тіло брате,
що в землі лежить.
Так багато сказати могла б я тобі ,
якби ще жив ти на землі.
Хіба могли ми знати,
який ти воїн у душі,
що не пожалів віддати,
тіло рідній землі.
Чи чуєш там на небі
біль душі,що не згасає,
брате,знов світає...
а сліду твого тепер немає.
Під білим небом вдалині,
забитий хрест стоїть,
там лежить солдат на дні,
а коло нього прапор майорить.
Сильний вітер ним тріпоче,
і прапор свічку омина.
" Чом поліг ти хлопче ? " -
каже мати юнак