Мы используем cookie-файлы, чтобы улучшить сервисы для вас. Если ваш возраст менее 13 лет, настроить cookie-файлы должен ваш законный представитель. Больше информации

Левая колонка

Леся Годованець

Последний визит: 29 мая 2018

Фильтр

Пусть я буду последним ребенком, Что украла у мамы война. Мое фото теперь, как иконка. Мне не страшно. Я здесь не одна. Со мной рядом из Горловки Кира, Еще дядя и тетя с детьми. Из Славянска Василий и Ира. Нас здесь тысячи… Ангелы мы… Я не знаю, за что нас убили. Даже Бог не дает нам ответ. Мы мечтали, играли, любили, Наших близких и солнечный свет. Я Полина, Мне было лишь восемь… Мишке-пять… Вите – два… Лене шесть. Прекратите войну! Мы вас просим… Столько слез пролилось, что не счесть. Пусть я буду последним ребенком, Что украла у мамы война. Мое фото, теперь, как иконка. Мне не страшно. Я здесь не одна...

Леся Годованець

28 янв 2017

Леонід Бобер

Нічого не змінилося, Кузьма.
Все та ж війна, так само гинуть люди,
Ті ж самі глитаї біля керма.
Нема добра і певно, що й не буде.

Як і раніш, звучать твої пісні.
Шкода лише, що нових не напишеш
Навідуй маму зрідка хоч у сні
Ну а до нас, хоча б отак, частіше

Леся Годованець

19 янв 2017

Марія Паландюк (Федчак)

Стояв і кликав всіх Іван
У берега ріки Йордан…
І плавали в ріці гріхи,
Болі,тривоги і страхи…
Святими грішні виходили,
І все питали: Ти та Сила
Що нас чистесенько омила?
-О,ні,і я і ріки – лиш вода,
За мною йде,що був ВІКА!
Прийшов Безгрішний…до Івана,-
Той не захтів хрестити Пана.
-Вчини обряд.
Й зайшов у води.
Здригнулося єство природи.
Поглинув Бого-Чоловік
Усі омиті бруди рік.
-То Моє люблене Дитя!...-
Так й ми дістали ЦЕ ІМ’Я