Здравствуйте! Пишу сюда. Хочу найти Юрия Гульчак, из вашего города, в однокласниках его нет, примерно 54-55лет, в 82году закончил службу в армии в венгрии, г.сольнок, а я в это время там работал, и он стал моим напарником. В 1984году уехал домой. Может уехал куда. Буду рад любой информации. Фото, если надо есть.
Хліб
Лежить окраєць хліба на столі ,
Йому я кланяюся низько до землі.
Бо він нашого роду є святиня ,
Бо він є українська берегиня.
Гостей ми радо хлібом-сіллю зустрічаєм
І на весіллі короваєм пригощаєм.
Яка важка та праця хлібороба
Бабуся знає ще з часів голодомору.
Потрібно спершу землю обробити ,
А потім в ній пшеницю посадити.
Зерно там з часом дозріває ,
Далі його комбайн збирає.
Веєуть пшеницю в елеватор
Від шкідників поочищати.
Потім мандрує на пекарню ,
Де з неї хліб виходить гарний.
Тому шануй ти хліб духмяний ,
Неначе свою рідну маму.
Й запам'ятай людської мудрості слова-
"Усьму хліб ї завжди голова !"
Я-українка
Є на планеті земель так багато
І рахувавши їх беззупинно,
Обо'вязково побачиш на карті
Землю прекрасну , що зветься Вкраїна.
Наша вкраїна - це рай для людей ,
Наповнений пам'яттю днів історичних.
Подих століть й героїчних смертей
З нами залишаться в серці навічно.
Дякую Богу за те , що всі мають
Рідну , свою , неподільну домівку.
Тим , що у мирі й добрі проживають ,
Щиро горджуся , бо я - українка.
Літературна спадщина народу -
Тарас Шевченко , Леся Українка...
Вони славетність козацького роду ,
Щиро горджуся цим , бо я - українка.
А ще наша країна зеленню багата
Й сама вона , неначе в лузі квітка.
І гори її : Кримські і Карпатські
Щиро горджуся цим , бо я - українка.
Лани безмежн
Это стихотворение написала моя дочь,ей 10 лет,зовут Богдана
Ідуть відважнії солдати,
Йдуть на війну, в жорстокий бій.
З журбою йдуть їх проводжати
Усі, чи в місті, чи в селі.
Ви, наші дорогі армійці,
Йдете країну захищати
І для духу сили й міці
Дозвольте вам таке сказати:
Нехай вас Бог охороняє
В хвилини вашого життя
І Путіна хай врозумляє,
Щоб зникло все це в небуття.
Хай гояться ваші рани,
Аби не було вже їх більше.
Щоби надалі захищали,
Хай сили вам додасть Всевишній.
Боріться, боріться і ще раз боріться,
Щоби вогонь в душі не згас.
Від терористів стережіться.
Знайте - ми молимось за вас.
Нехай ласкава рука Божа,
Військові, вас оберігає
І всі незгоди, негаразди
Від вас подалі забирає.
І
Дядя Путин, а может, не надо
«Помогать» этим жителям Крыма?
Твоей помощи ждут за МКАДом,
А ты едешь и едешь мимо…
У крымчан есть море и горы,
Сливы, персики, виноград!
А у нас покосились заборы…
Все - как пару веков назад!
Нам, конечно, крымчане други.
Но зачем им чужие уставы?
Сколько нищих приютов в Калуге,
А ты думаешь о Балаклаве.
Ну, зачем эти «мирные акты»
Против, в общем, чужой страны?
Мало нам московских терактов?
Мало нам на Кавказе войны?
Ты наводишь в Крыму порядки.
Ну как же родная глубинка?
Умирают деревни Вятки,
Там уже не поют «Калинку»…
И какие в глуши доходы?
Собираем грибы и морошку.
Если Бог не дает погоды,
Дядьки пьют и дерутся немножко.
Если кто-то хочет в Россию