- Жінко,чого Ви плачете? Ваш син - ГЕРОЙ!!! Ви, що не бачите. Ще цей хлопчина і он той...
- Героєм був мені завжди, з тих пір коли почав іти, з тих пір, коли сказав він "мама", я так раділа, так ридала. Від щастя сльози проливала, так ніби знала, ніби відчувала, я так його тримала, так оберігала, та все ж пішов, за іншу битись маму... мені ж залишив вічну рану. А я дзвонила, кажу: "Сину, іди додому, бо там гинуть" А він: "Неправда, тут все мирно" Мені від того було дивно. І я його чекала, так чекала, він вернеться - я вірила я знала. І він приїхав не колись, а нині, виходжу я, дивлюсь, моє дитя у домовині... "як справи синку? Ну кажи, як справи? Чого мовчиш, не хочеш подивитися на маму? Ві