Горіла свічка, ніч накрила місто
Жахлива буря, блискає, гримить.
На шиї обірвалося намисто,
Перлинка загубилась, і блистить...
Вона котилась через всю кімнату,
Та тепер її вже не знайти.
Мабуть, це і було долі знаком,
дзвінок, і тиша, тільки йдуть гудки...
Вдаряється об шибку горобець,
він сповіщає про лиху годину,
не підуть з її сином під вінець
Чорная земла покрила сина...
Ридає світ, дощі безжально ллють,
сльоза вже кілька днів не витікає.
Чому герої на той світ ідуть?
Чому матуся синонька ховає?
Війна забрала тисячі життів.
Десятки тисяч доль вона зламала.
Солдати любі, хто ж так захотів,
Щоб життя війна повідбирала?
Впадає на коліна і кричить,
піднесла до небес ширшаві руки:
- О, неб