Предыдущая публикация
Левая колонка
Последний визит: 6 дек 2017
Фильтр
Прощена неділя нарешті наступила.
І я вітаю вас із цим великим днем.
Я прошу вибачення у тих, кого образила.
І тих, хто ображає деколи мене.
Хай принесе цей день вам легке серце.
І на душі спокійно стане враз.
Хай смутку залишиться малесеньке відерце.
Яке розпитим стане в той же час.
Хай замість нього буде повно щастя.
Хай замість нього квіти розцвітуть.
Хай буде посмішка на вашому обличчі.
Хай ваші руки лиш добро несуть.
І я вітаю вас із цим великим днем.
Я прошу вибачення у тих, кого образила.
І тих, хто ображає деколи мене.
Хай принесе цей день вам легке серце.
І на душі спокійно стане враз.
Хай смутку залишиться малесеньке відерце.
Яке розпитим стане в той же час.
Хай замість нього буде повно щастя.
Хай замість нього квіти розцвітуть.
Хай буде посмішка на вашому обличчі.
Хай ваші руки лиш добро несуть.
Заробітчанка
Автобус курс узяв на Україну,
Позаду Рим та десять довгих літ
І тихий щем прийшов до серця Ніни,
Вона кидає цей назавжди світ.
Світ у якому ти чужа людина,
Загорнута в буденну сіру суть,
Що створена для праці, мов машина,
Якою нечистоти всі шкребуть.
За двадцять років - стільки пережито,
Скільки страждань, самотності та мук,
Чужа земля просіяла, мов сито,
Мільйони українських вільних рук.
О скільки ж тих жінок із України!
Поїхали кудись в чужі краї
І гнуть в труді свої тендітні спини,
І плачуть нишком сестроньки мої.
А вдома злидні і навчання в діток
Та безробітний п’яний чоловік,
Який ревнує й біситься від пліток,
Немов в дружини гульки цілий рік.
А Ніну чоловік вже й не чекає
Автобус курс узяв на Україну,
Позаду Рим та десять довгих літ
І тихий щем прийшов до серця Ніни,
Вона кидає цей назавжди світ.
Світ у якому ти чужа людина,
Загорнута в буденну сіру суть,
Що створена для праці, мов машина,
Якою нечистоти всі шкребуть.
За двадцять років - стільки пережито,
Скільки страждань, самотності та мук,
Чужа земля просіяла, мов сито,
Мільйони українських вільних рук.
О скільки ж тих жінок із України!
Поїхали кудись в чужі краї
І гнуть в труді свої тендітні спини,
І плачуть нишком сестроньки мої.
А вдома злидні і навчання в діток
Та безробітний п’яний чоловік,
Який ревнує й біситься від пліток,
Немов в дружини гульки цілий рік.
А Ніну чоловік вже й не чекає
На этом пока всё
Войдите в ОК, чтобы посмотреть всю ленту
110
- Оля Чорній (мельник)ivano-frankivsk(viktoriv)
- Юля Василівна ДротенкоІвано-Франківськ
- Оля Паламарвівся