Предыдущая публикация
Левая колонка
Последний визит: 13 дек 2014
Фильтр
Шановні українці! Шостого січня організовуємо ходу пам'яті бійцям, що вже не повернуться з АТО, та шануємо тих, хто стоїть на сторожі нашого з вами миру. Покличте знайомих, запаліть лампадки, та пройдіть вулицями своїх міст! Давайте всі разом покажемо, що ми пам'ятаємо кожного з цих героїв, покажемо, що ця трагедія не залишила нас байдужими. Останнім часом було сказано так багато цинічних слів, пройшли не одні вибори і все одно ми не бачимо ніяких змін, так само, забувши про все, ділять портфелі, так само продовжують обіцяти... Цвіт нашої нації озброїли старезним непотребом та відправили в пекло. Ми не забудемо трагедії під Іловайськом, ми не забудемо ржавих патронів, не забудемо закупленої
Я на війні, чуєш, мила, на війні! Тут сіре небо і крові по коліна. Тут кожен день зловіснії бої. Тут не життя, а страшна руїна. Я на війні, чуєш, люба, на війні! Тут постріли - уже давно не диво. Тут вибухи - вже рідні та свої. І жити з цим страшно неможливо. Та звик вже я до цього. Просто звик. Я звик, коли стріляють в мої груди; коли навколо замість мови - крик... І, мила моя, довіку цього не забути. Довіку не забути плач дітей, їх страх і сиві-сиві очі. Ти не дивись брехливих тих вістей, тут все страшніше, хочеш чи не хочеш. Тут смерть, кохана, справжня Смерть! Вона стоїть і дивиться сміливо. Когось з собою забирає геть, когось не може упіймати, дивом. Я плакав, люба. Я ридав! Коли м
В маленькому селі , Де стара хатина, Мати на війну Проводжає сина. * Сльози на очах У старої жінки, Бо єдиний син Покида домівку. * Може не побачить Більш свою дитину, Може покладе, Сина в домовину. * Мати виглядає Сина щохвили, Бо іще не згасла У серці надія. * А син не приходить, І вісток немає, Стара жінка з горя Сльози утирає * Пройшов час.Багато часу. А до її дому Завітали друзі Сина молодого. * Внесли домовину У стару хатину У якій лежала Її дитина. * Левкович Олексій
Історія яка торкнеться твого серця. Одного разу я йшов по місцевих магазинах, роблячи покупки, і раптом я помітив, як Касирка розмовляє з хлопчиком не більше 5 або 6 років. Касирка говорить: Мені шкода, але у тебе не досить грошей, щоб купити цю ляльку. Тоді маленький хлопчик обернувся до мене і питає: Дядя, а ви впевнені, що в мене не досить грошей? Я перерахував гроші і відповів: Дорогий мій, у тебе не досить грошей щоб купити цю ляльку. Маленький хлопчик все ще тримав ляльку в своїй руці. Після оплати своїх покупок я знову підійшов до нього і запитав, кому він збирається дати цю ляльку ...? Цю ляльку моя сестра дуже любила і хотіла її купити. Я хотів би подарувати їй на її день народження
Не плач, кохана, чуєш, я живий. Не міг тобі раніше подзвонити. То був страшний, запеклий, довгий бій, Та ми не мали права відступити. Скажи хоч слово, мила, не журись. Утри сльозу й нарешті посміхнися, А ще молись, за нас усіх молись. І матері від мене поклонися. Цілуй дітей і батькові привіт, Скажи, його «Кобзар» тепер в нагоді: Ми з хлопцями завчили «Заповіт», Під обстрілом читаємо відтоді. Пробач, ріденька, знову мушу йти. І не питай, куди тепер рушаю. Мене чекають прокляті світи, Коли вернусь я й сам уже не знаю. Вона в сльозах стискає телефон, Пусті гудки, в душі гроза лютує. Та він живий, то був поганий сон, Її любов його, таки, рятує! А він десь там, де небо у вогні. Боронить сво
На этом пока всё
Войдите в ОК, чтобы посмотреть всю ленту
185
- Ліана БондарТернопіль
- Оксана ПотурайЛуцьк
- temuri beridzeБатуми
- Назар БревусБілоголови
- Оксана АлексееваЕкатеринбург
24
- Моя сестра1 подписчик
- Моя сестра1 подписчик
- опроси6 подписчиков
- здійснюйте ваше спасіня6 подписчиков
- Фан-клуб групы Время и Стекло3 подписчика