Холодне пекло на Трухановому острові тобі в останню довелось побачить мить, хоч і звертався ти до люблячого Господа, але почув лише: "...а етого убіть." в житті буденнім був звичайним трактористом, ти Кобзаря читав і рідний край любив. хоч руки звикли до роботи в полі чистім, та серце краялось від смутку та туги. тому у темний час недолі та безвладдя ти твердо вирішив свободу боронить і навпростець, без аніякого знаряддя пішов туди, де були люті вороги, аби прийняти бій за праве людське діло, за честь і совість, гідність, волю і братів, але кати тебе безжалісно убили, аж острів тихий той від жаху затремтів... тож знай, Герою мій, що ти не марно гинув: ми піднялись - Народ, як ти того хотів!