Предыдущая публикация
Упали двоє горілиць у жито,
Вже – в золотаве, вже – налито колос.
Над ними небо, росами мов вмито,..
А в неї, в вухах, тихий рідний голос:
Слова чарівні, ніжні, як дзвіночок,
Як жайворонка спів, що в небі в’ється.
Сплітаються ті чари у віночок,..
Від чого серце все гучніше б’ється!
А навкруги, між житом, як сторожа,
Шматочки неба – волошки у цвіті.
Надійна й безкорисна огорожа
Одного щастя двох.
У всьому світі!..
Бахмут (Артемівськ), 11 січня 2018 року.
Присоединяйтесь к ОК, чтобы посмотреть больше фото, видео и найти новых друзей.
Нет комментариев