Предыдущая публикация
Дню й Ночі не судилось зустрічатись,
Одна із двох завжди між них Зоря.
Як не хотіли б двоє повінчатись,
Не бачить їм ніколи вівтаря.
Свати ж: срібл-Місяць й золотаве Сонце,
Не раз стрічались серед біла-Дня.
Вітались в меж не знаюче “віконце”,
З давен знайомі, все ж бо – не рідня.
День й Ніч звіряють кроки рік за роком,
Та долі не вдається їм сплести,
Не бачаться ніколи жодним оком,
Лиш через Зо́рі шлють палкі листи...
Бахмут (Артемівськ), 13 лютого 2022 року.
Присоединяйтесь к ОК, чтобы посмотреть больше фото, видео и найти новых друзей.
Комментарии 16
Потерялись. навсегда?