Морква на городi, У саду бджола. Жаба на болотi Крила розвела. Хоче полетiти, Тихо каже "Ква!" Але в небо взмити Hе дає Москва. Знають, знають хитрi, Клятi москалi Те, що у повiтрi Жаби - королi. Що розкинув крила, Мов зелений птах Цiлий день парила б Жаба в небесах. Що могла б дiстати Hавiть до зiрок, Що створив лiтати Жаб зелених бог. Але щось тримае, Тягне до трави. Жаба точно знае - То рука Москви. В ней залiзнi пальцi, Як кiльцем взяли. I трима за яйця Жабу москалi... Кажуть, що не треба. Кажуть: "Ти лайно". Але смотрить в небо Жаба все одно. I хоча мин ають Цi тяжки часи, Досi заважають Жабi руськi пси. Годi, кляте стерво, Золота Москва Жаба ще не вмерла, Жаба ще жива. Жаба ще порине В