Не чую куль...не чую граду...
не чую..і який ж я радий....
Не відчуваю болі,хоч чітко бачу рану...
брати,вже не воюєм,йдемо обіймем маму...
брати мої,солдати,я мав за честь...
за Україну з вами воювати...
Брати мої,брати мої і друзі...
я обіцяв, як вернусь женитись на подрузі...
Прощайте,вже відвоювали...
Будьте щасливі,я іду до мами..
І ось я вже є біля дому...
та не втомився,не відчуваю втоми..
Вже від воріт біжить собака...
впізнав,загавкав і заплакав...
і я біжу,біжу до брами...
чому ж не зустрічає мама...
Заходжу в двір,а там все є в квітах.....
і плачуть всі..старі і діти...
іду я далі..сусіди,друзі ,ті що воювали теж....
я думав не прийдуть,але прийшли усе ж...
І ось.. стоїть моя коха