Верба схилилась над водою,
Вглядається,милується собою.
Розкішні віти,наче довгі коси
Та на листочках мерехтять
Вранішні роси.
А посестра її скромненька
До Великодня готувалась
І котиками чарівними
Старанно вся вкривалась.
Бо ж, як неділенька прийде,
Що вербною зоветься,
То кожен до гілок пухнастих
Ніжно доторкнеться.
Ну-мо, всі рушаймо,
В церкву поспішаймо.
Вербу пишну освятити
В цей день не забуваймо.