Предыдущая публикация
Левая колонка
Последний визит: 21 окт 2016
Фильтр
Аліна Вій
КОЛИХАЄ ВІТЕР ЛИСТЯ
Колихає вітер листя,сухе на морозі,
сонце світить,та зігріти воно вже невзмозі,
кохаються три хмаринки на синьому небі,
чекають закохані серця у потребі.
Щоб відчути,щоб побачить,
Кохану людину…
Чи не втратив,чи не втратить?
Клятвочки словину…
Зажурилася береза,одна серед поля,
Зажурилася тополя:сумна в неї доля,
І за обрієм вінчались,дві зорі яснії,
І на цьому розплилися спогади тугливі.
Щоб не знати,щоб нечути,
Тієї провини…
Щоб могти скоріш забути,
Тінь старої днини…
Хто побачить ,хто почує?
По синьому небу,тонкі звуки від кохання,
А на тім морозі,
колихає вітер листя
неначе в останнє…
КОЛИХАЄ ВІТЕР ЛИСТЯ
Колихає вітер листя,сухе на морозі,
сонце світить,та зігріти воно вже невзмозі,
кохаються три хмаринки на синьому небі,
чекають закохані серця у потребі.
Щоб відчути,щоб побачить,
Кохану людину…
Чи не втратив,чи не втратить?
Клятвочки словину…
Зажурилася береза,одна серед поля,
Зажурилася тополя:сумна в неї доля,
І за обрієм вінчались,дві зорі яснії,
І на цьому розплилися спогади тугливі.
Щоб не знати,щоб нечути,
Тієї провини…
Щоб могти скоріш забути,
Тінь старої днини…
Хто побачить ,хто почує?
По синьому небу,тонкі звуки від кохання,
А на тім морозі,
колихає вітер листя
неначе в останнє…
Аліна Вій
Бур*ян в душі твоїй,і я це бачу,
Я слухаю твої слова глухі,
І через них я часом плачу,
Хоча приємний голос твій…
Та все ж – замовкни!
Я тебе благаю,
І запевняю я себе,
Що більш нікого не кохаю,
Бо в грудях серце тихо б*є.
Мені не жаль, – Я відмовляюсь,
Життя на повну розверну,
Із світу мрій уже звільняюсь,
Лишень заяву підпишу…
Страждань не хочу навіть знати,
Мені вони ніхто в житті,
Я хочу щось своє плекати,
А не ілюзію в гнуті.
На брудершафт я вип*ю долю,
Нове життя цілунком закріплю…
Пташа благає:відпусти на волю,
Я в клітці смерть свою знайду…
Бур*ян в душі твоїй,і я це бачу,
Я слухаю твої слова глухі,
І через них я часом плачу,
Хоча приємний голос твій…
Та все ж – замовкни!
Я тебе благаю,
І запевняю я себе,
Що більш нікого не кохаю,
Бо в грудях серце тихо б*є.
Мені не жаль, – Я відмовляюсь,
Життя на повну розверну,
Із світу мрій уже звільняюсь,
Лишень заяву підпишу…
Страждань не хочу навіть знати,
Мені вони ніхто в житті,
Я хочу щось своє плекати,
А не ілюзію в гнуті.
На брудершафт я вип*ю долю,
Нове життя цілунком закріплю…
Пташа благає:відпусти на волю,
Я в клітці смерть свою знайду…
Аліна Вій
Тутешній день,буденна метушня,
У кожного плоди свої дозріли,
В минуле кличе вперто каяття,
Щоб нагадати – вчинки засиріли .
До сповіді збиралася не раз,
Та все ж я не зібралася ні разу,
Такий черствий теперішній наш час,
Що вже до нього маю я відразу.
Не кожен зрозуміє мою мову,
Що голосно кричить у всі віки:
О,люди,зрозумійте слово,
Яким написані мої рядки.
Тутешній день,буденна метушня,
У кожного плоди свої дозріли,
В майбутньому почули ці слова,
І десь не десь серця в людей прозріли.
Тутешній день,буденна метушня,
У кожного плоди свої дозріли,
В минуле кличе вперто каяття,
Щоб нагадати – вчинки засиріли .
До сповіді збиралася не раз,
Та все ж я не зібралася ні разу,
Такий черствий теперішній наш час,
Що вже до нього маю я відразу.
Не кожен зрозуміє мою мову,
Що голосно кричить у всі віки:
О,люди,зрозумійте слово,
Яким написані мої рядки.
Тутешній день,буденна метушня,
У кожного плоди свої дозріли,
В майбутньому почули ці слова,
І десь не десь серця в людей прозріли.
На этом пока всё
Войдите в ОК, чтобы посмотреть всю ленту
39
- Віталій ЯрецькийЛуцьк
- Наталія БакаЛьвів
- Альона КамінськаЛьвів
- Коля ДейнекаЛуцк