ПЯТА РІЧНИЦЯ ПАМЯТІ
ЛІЛІЧКИ ЦЕГЕНЬКО
Вже п’ятий рік, а біль все не втихає
І гірко плаче так й болить наша душа .
У спогадах про тебе кожен день минає ,
та з вічності на землю вороття нема.
Пять років як один день. Суцільний біль
журба і смуток ,туга і розпач та жаль від невимовної втрати . Без тебе життя -
не життя, без твоєї посмішки радість – не радість .Лише щоденне чому? Господи ,
чому Ти забрав життя ЇЇ так рано ?А у відповідь – тиша.Ти була доброю , ніжною
, любила жартувати і радіти життю . Тому досі важко змиритися з тим , що Ти
пішла у вічність , залишивши на землі усіх , кого так любила . З того дня сіра
будденість і нестерпний біль , полонили наші серця